Доброчесність для мене — це відчуття справедливості, — Богдан Логвиненко
Засновник Ukraїner, журналіст та затятий мандрівник Богдан Логвиненко має за плечима сотні тисяч кілометрів подорожей. З 2016 року він із командою Ukraїner розповідає світу та українцям про масштабні експедиції Україною.
Вони збирають найяскравіші моменти з мандрівок унікальними куточками нашої землі: історії людей та місць, що надихають, зворушують і дивують, а також вражаючі фото, які показують Україну справжньою, несподіваною, цікавою та автентичною.
Тепер команда Ukraїner створює сюжети про героїчні міста України та містян, які чинять опір окупантам з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Подолання стереотипів одне про одного є одним із завдань Ukraїner, а війна, як ніщо інше, вже змінила українське суспільство. Богдан розповів для нашого спецпроєкту журналістці Анастасії Багаліці, як отримав вакцину від хабарництва ще у шкільному віці та що для нього означає доброчесність.
Я вдячний своїй мамі, яка пояснила мені, що таке хабарництво
Ми бачимо в нашій системі освіти, коли хтось дає хабар, то все це перетворюється у видимість освітнього процесу. Цікава ваша думка, чому так відбувається? Тому що для України це не нова історія, адже так було і в 90-ті, можливо, і раніше, але просто замість грошей були цукерки.
Я не впевнений, що в даному випадку це завжди про хабарництво. Або це — не лише про хабарництво. Зрозуміло, що мені не подобається ця система як така, і не подобається, що гроші йдуть поза касою і ти не можеш їх проконтролювати.
З іншого боку, всі ці купівлі вчителькам подарунків і збори на них – це значно страшніше, бо це — культивування хабарництва з самого дитинства. Тобто хтось може зробити подарунок, наприклад, дитина може намалювати якийсь малюнок і подарувати своїй вчительці і не обов’язково приносити гроші на коробку цукерок. Але це також традиційне хабарництво, це глибоко в нашій культурі. І нам просто треба думати, як це викорінювати.
Я насправді дуже вдячний своїй мамі, яка мені, напевно, в класі 10-му пояснила, що таке хабарництво. Вона прийшла додому з якихось батьківських зборів і сказала, що мені пропонують наступного року отримати золоту медаль. Але на це треба здати 200 доларів. Вона запитала, чи потрібна мені ця золота медаль? Звісно, я сказав, що не потрібна.
“
Я дуже багато про це думав. І я впродовж року спостерігав за тим, хто здав, а хто не здав, і кого тягнули, а кому, як мені, поставили з етики та фізкультури нижчі оцінки. Бо все має свою ціну в школі. Для мене це була дуже показова історія і така вакцина від хабарництва.
Іноді побутова корупція — це лише погана звичка
Війна змінює наше уявлення про самих себе. До війни тема корупції була в топі, однією з найбільш резонуючих та травмуючих для суспільства. Як ви вважаєте, чи буде суспільство боротися з корупцією після війни, особливо з тією, з якою ми стикаємося у побутовому житті?
Я дуже на це сподіваюся. Мені здається, що корупція у якомусь зовнішньому уявленні, насправді, була перебільшеною. Але у нас багато побутової корупції, такої, можна сказати, традиційної корупції, яка вже увійшла в звичку, яка не сприймається, як якась корупція, яка є частиною нашої побутової культури. І з цим боротися значно складніше, аніж з хабарями, з типовими відкатами, які не є культурним явищем.
Чому я не став платити хабар у морзі
Я не можу для себе пояснити, як зараз в наших реаліях можуть співіснувати відкритість і прозорість, з якою людина повертається з полону, і держава оточує її турботою, піклуючись про відновлення її документів, і, наприклад, коли в морзі з родини вимагають хабар за довідку про загибель людини. Як це може співіснувати в одній площині?
Я маю історію з моргу, на жаль. Я був тією людиною, яка сказала керівнику моргу, що я не буду платити поза касою і заплачу у десять разів більше. Я не пам’ятаю суми, але це була різниця: 400 і 4000 грн. І ця людина, яка сиділа навпроти мене в кріслі, була просто в шоці від такого мого рішення.
“
Але паралельно з цим ця людина бідкалася на те, що в морзі немає холодильника, що в них все розбито, нема за що навіть ручки купити. А як в них може це все з’явитися, якщо всі гроші йдуть поза касою?
Тобто ми маємо це нарешті усвідомити. Прийняти ту реальність, що за все треба платити, що все коштує грошей, і немає якоїсь ефемерної держави, яка десь за нас щось заплатить, а ми тут допоможемо людині, в якої невеличка зарплата і будемо сприймати це як допомогу.
Але з цим держава і має розібратися. Якщо в морг ніхто не йтиме працювати на низьку зарплату, вони будуть змушені її піднімати. Якщо туди люди йдуть працювати на низьку зарплату, ніхто не зобов’язаний давати хабарі цим людям з низькою зарплатою.
Корупція в Росії виглядає як рекет у 90-х
Ви багато мандрували країнами Сходу і не тільки. Якщо порівнювати Україну та інші країни, то до війни у нас було враження, що Україна ледве не в топі світової корупції. Як це виглядає насправді?
Я подорожував навіть Росією ще до 2014-го року. І якщо порівнювати з нашою корупцією, в Росії, наприклад, корупція значно глибша.
“
Вона така, як у нас була у 90-х. Принаймні десять років тому, коли я подорожував, це було так. Там корупція виглядає як рекет: ти або щось віддаєш — або тебе поб’ють, вб’ють тощо.
Це, звісно, не в поліклініці. Хоча не знаю. Мені не довелося там ходити в поліклініку, на щастя. Але там правила створені, щоб їх порушувати — це повністю про якусь російську систему життя.
“
І тому їм так подобається, коли вони крадуть наші території, бо ця клептоманія – це національна програма.
Але якщо порівнювати, то у мене дуже багато паралелей було з Індонезією, наприклад, де культура корупції дуже глибока. Вона сягає там, напевно, сотень років. Наприклад, коли у нас було ДАІ, то ДАІ-шники імітували якийсь процес порушення: ти маєш щось заплатити, бо інакше на тебе випишуть удвічі більший штраф.
Паралелі між корупцією в Індонезії та часами, коли у нас ще була ДАІ
В Індонезії поліцейські навіть не імітують. Машини проїжджають повз поліцейських і водії просто дають купюри. Як проїзд на автобані — ти висовуєш якусь купюру, а вони її забирають. Стоять і забирають ці купюри на дорозі.
Коли ти щось порушив, то, наприклад, у якомусь віддаленому від цивілізації регіоні достатньо було дозволити з собою сфоткатись. В Індонезії це було рівноцінно хабарю.
“
Тобто поліцейський просто з тобою фоткається — і ти їдеш далі. Навіть якщо ти їдеш на мопеді без шолома чи без прав, чи взагалі — голий.
Фото: Індонезія, 2013 рік
Тому доволі багато тоді було паралелей з нашою нереформованою поліцією. Я в той самий час їздив по Україні. В мене був автомобіль, який був зареєстрований в Польщі, бо я до того трошки жив у Польщі і там мав автомобіль, на якому доволі часто приїжджав в Україну. Я возив іноземні гурти на цьому автомобілі.
Тоді в Україні була ДАІ і мене зупиняли кожен день. Ти їдеш по будь-якій дорозі, чи то Луганськ – Донецьк, чи то Луцьк – Рівне, і тебе кожен день зупиняє ДАІ-шник і каже: «Так, в тебе там щось не так». Але насправді він зупиняє, тому що бачить іноземні номери і думає, що можна «нагрітися».
І всі іноземці, які зі мною їздили, просто обожнювали ці історії. Бо при зустрічі з ДАІшником я одразу починав запис відео. Я не був блогером, який викладав всі ці відео і часто я імітував запис, запитуючи причину зупинки і таке подібне. Але жодного мені штрафу не виписали. Ні, напевне, один раз мені виписали штраф за якесь перевищення швидкості.
Це, насправді, зараз у 2022 році трохи дикувато слухати, тому що воно все забулось.
“
Так, ми вже сприймаємо це як норму, що нас поліція не зупиняє, аби знайти причину, щоб до чогось додовбатись.
Що таке доброчесність для Богдана Логвиненка?
Як ви для себе пояснюєте поняття доброчесності?
Напевно, для мене це відчуття справедливості — як світу щодо себе, так і себе до оточуючих. Бо дуже часто ми думаємо про права і забуваємо про обов’язки. І для мене якийсь баланс між правами та обов’язками і правильним застосуванням своїх прав та обов’язків і є доброчесністю.
Тобто це якесь внутрішнє правило, яке включається в певні моменти? Чи складне питання?
Про доброчесність — так. Тобто я не нарікаю на систему, яка не працює, коли розумію, що вона не працює, можливо, і з моєї вини. Як от цей чоловік з моргу, наприклад.
“
Але в той самий час я намагаюся допомогти цій системі запрацювати. Якою б вона не була, навіть якщо вона мені не до кінця десь подобається, але я розумію, що це ті правила, які зараз у нас є прийнятими. Або якщо мені зовсім не подобаються якісь правила, я намагаюся їх змінити.
Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко взяв участь у спецпроєкті про доброчесність у рамках медіапідтримки просвітницької кампанії «Доброчесність перемагає!».
Офіс доброчесності НАЗК у співпраці з Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!» USAID/ENGAGE проводить просвітницьку кампанію «Доброчесність перемагає!», яка спонукає українців відмовитися від побутової корупції на користь доброчесних альтернатив.
Місія Офісу доброчесності — запускати освітні ініціативи для поширення доброчесності. Команда займається просвітництвом та взаємодією з партнерами у сфері запобігання корупції, активно працює над тим, аби зробити доброчесність новою нормою.
Кампанія «Доброчесність перемагає» впроваджується в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Зміст кампанії є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Щоб краще розуміти основи антикорупції та доброчесності, пропонуємо пройти онлайн-курси NAZK.study:
Матеріал створено у рамках медіапідтримки просвітницької кампанії «Доброчесність перемагає!».
.png)
© 2022 ONLINE.UA. All rights reserved. При цитуванні будь-яких матеріалів, що публікуються на порталі ONLINE.UA, обов'язкове посилання, вміщене не нижче першого абзацу тексту. При копіюванні новинних матеріалів для інтернет-видань обов'язковим є пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання, що розміщується незалежно від обсягу використовуваних матеріалів (повного або часткового). Використання матеріалів ONLINE.UA в друкованих ЗМІ, ТБ, мобільних додатках можливе тільки з письмової згоди редакції ONLINE.UA.