top of page
Kyiv at Night
  • Facebook

Моєму поколінню побутова корупція незручна — Катерина Осадча

У перші дні повномасштабного вторгнення Катерина Осадча зрозуміла, що під час війни буде багато загублених дітей та дорослих, яким буде потрібна допомога. 

307979664_5628992677159780_6899494799459640288_n.jpg

Так у відомої ведучої народилася ідея створення проєкту «Знайти своїх», який шукає безвісти зниклих українців та допомагає родинам возз'єднатися. 

Катерина Осадча розповіла журналістці Анастасії Багаліці для спецпроєкту online.ua, як поводитися доброчесно, як обирати патерни доброчесної поведінки, чому потрібно починати з себе у питаннях відбудови України та для чого українському суспільству потрібні загальні правила.

Мають бути прозорі правила для всіх

У суспільстві шириться дискусія про те, що об’єднаність перед зовнішнім ворогом не гарантує, що після нашої перемоги в українців залишаться спільні погляди щодо питань корупції, хабарництва і взагалі ідей щодо того, як нам жити далі. Як ви вважаєте, що можна було б зробити у цьому напрямку?

Я вважаю, що мають бути єдині правила. Тобто має бути інституція правил поведінки в кожній сфері і не має бути питань у суспільства — «А чому так?». Так, тому що потрібно платити податки. Так, тому що потрібно мати соціальний захист. Так, тому що потрібно мати всі документи, які забезпечують твоє соціальне існування — так, як це відбувається в усіх цивілізованих країнах світу. 

Звичайно, багато людей, які виїхали за кордон, дивуються десь незручності та недосконалості системи, але це система [яка працює]. Якщо ти не отримав один папірець, ти не отримаєш другого папірця. Це система. Так, вона може бути недосконалою, вона може бути складною для нашого сприйняття.

Тому що ми звикли перескакувати через проблеми десь хабарями, десь якимось «а там якось буде», «а за це мені нічого не буде». А в цивілізованих країнах світу за все щось буде — якщо не сьогодні, то завтра, якщо не завтра, то післязавтра.

Якщо в тебе не в порядку з банківським рахунком і тебе вигнали з банку, це трагедія на роки, тому що в інший банк тебе не візьмуть, адже у тебе погана історія з попереднім банком, розумієте?

Наведу дуже простий приклад зі своєї сфери — голосування на цьогорічному Національному відборі Євробачення. Роками навколо відбору влаштовували сварки, чвари. Цього року потрібно було проголосувати через «Дію» і — всі питання зникли. Тому що це єдиний правильний шлях — демократичний та прозорий. Через «Дію» неможливо накрутити голоси, тому що вона прикріплена за ідентифікаційним кодом і паспортними даними. Все. Тобто прозорість системи, прозорі правила. Комусь вона, можливо, не подобається, у когось, можливо, це викликає спротив, але це так. Так і крапка. 

Тобто я вважаю, що протидія корупції, протидія дрібній корупції — це абсолютні правила, які прописані, вдосконалені і адаптовані до нашого сьогодення.

І, по-третє, коли людині зручно, не виникає суперечок. Тобто коли все зроблено не просто, як в радянській системі — «так, тому що так», а це має бути ще й зручно.

Побутова корупція — це як погана звичка

Як ви думаєте, чи є в нашому суспільстві різниця у ставленні до побутової корупції залежно від того, з якого людина покоління?

Є звичка до побутової корупції, я думаю. Звичка, причому більш старшого покоління, можливо. Я скажу за своє покоління і за своє оточення — моєму поколінню побутова корупція не зручна.

Наведу дуже простий приклад. Я перед цим інтерв’ю якраз думала, що таке побутова корупція і де я з нею стикалася. І згадала, що я, наприклад, не ходжу в державні медичні установи саме через побутову корупцію. Тому що я не розумію, як з цим працювати. Я приходжу в приватну клініку, плачу певну суму грошей і за ці гроші мені надають певний спектр послуг. Все. Я знаю, що за це я отримаю ось це. Я зараз не кажу про всіх лікарів, я зараз не кажу про всі медичні установи державні, але ми всі знаємо, що це існує. І тому я не хочу з тим стикатися, я не хочу відчувати ось цю незручність, що мені щось потрібно заплатити [поза касою], чи мені потрібно якось віддячити лікарю. А якщо я йому не віддячу, чи прийде до мене медсестра зранку, умовно кажучи. 

Ми — велика країна. Велика країна, яка ділиться на міста і села, на маленькі містечка. І ми знаємо, що в нас більша частина людей живе не в містах. Тому тут трохи більша проблема, адже це проблема і освіти, і родини, і рівня життя. Якщо ми візьмемо людину 20-ти років, яка живе в Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, то ми приблизно розуміємо портрет цієї людини. А якщо ми беремо 20-річну людину, яка живе в селищі на Дніпропетровщині чи в маленькому містечку — це інші проблеми і інша корупція. Можливо, там до місцевого фельдшера ти не можеш прийти з порожніми руками, тому що він тебе не прийме і крапка. А фельдшер один  на кілька сіл. І як ти тут викорениш дрібну корупцію? Виходить — або ти ідеш і вмираєш, або ти ідеш і даєш хабар. І тут я не маю відповіді на питання, що робити.

Тому я вважаю, що просто викорінення [недостатньо], має бути ще й відповідне ставлення. Тобто, якщо ти не приходиш і не даєш хабар -- це дорівнює тому, що [явища] корупції немає і ніхто на це [хабарі] не чекає. 

Ну і плюс, звичайно, викорінення корупції побутової — це гарні зарплати і контроль. І те, щоб посадою дорожили. І догани. І не просто догани, а звільнення за побутову корупцію. Це такий ланцюжок, який потрібно розірвати і з одного, і з іншого боку.

Що таке доброчесність для Катерини Осадчої?

Доброчесність — це, в першу чергу, набір внутрішніх цінностей. Це внутрішнє розуміння того, що правильно, а що — ні, що є білим, що — чорним. 

Доброчесність — це не про «сіре», це не про те, що «між». Це про абсолютний набір цінностей, що красти — погано, ображати ближнього — погано, обманювати — погано. Тобто це абсолютний набір певних реакцій на зовнішній світ.

Такий простий приклад: якщо на касі тобі неправильно дали решту, то її потрібно повернути, так? От така дрібна доброчесність. Це стосується і сплати податків. Ми можемо говорити про доброчесність в розрізі гуманітарної допомоги або розмитнення машин. Це теж набір цінностей. Ми розмитнюємо машину для себе, тому що з’явилася шпарина в законі, чи ми веземо машини для фронту, тому що з’явився цей закон. Це також про доброчесність. 

Бо людина може діяти, відштовхуючись виключно від себе, і, завозячи машину без мита, казати: «Ну, так, а що? Я живу в цій державі. В державі з’явився такий закон, я на це маю право. Я в цій державі живу? Живу!». Про те, що ця держава недоотримує податок, не добудує дороги, недоотримує бюджет, який потім витратить на освіту і медицину — це інша справа.

Цією освітою і потрібно займатися з різних боків. Цей зв'язок між податками і медициною, між дорогами і податками на машину  має бути в людей в голові, люди мають його зрозуміти.

316801264_5822788417780204_2333274961534545453_n.jpeg

Катерина Осадча отримала відзнаку Нацполіції, листопад 2022 року

Це довіра з обох боків: довіра до держави, але держава має теж мати доброчесність.

Змінюйте країну заради себе

Під час війни нам часто доводиться чути про те, що якісь речі, які ми робимо, ми робимо для своїх дітей. Зокрема, державу без корупції з прозорими інституціями та демократичними цінностями. Ми її теж будуємо на майбутнє, з прицілом в майбутнє і для дітей та онуків. Як вважаєте, чи для всіх це достатня мотивація?

329019294_733658451601030_4498813934215571797_n.jpeg

Я думаю, що у всіх мотивація різна. По-перше, не у всіх є діти і не всі готові для чужих дітей щось будувати. Не всі розуміють і не всі відчувають. Я думаю, що всі якраз відчувають по-різному. Наприклад, я відчуваю це не тільки заради дітей, а й заради себе, заради свого майбутнього. У мене ще, я сподіваюсь, є ще років 40 мого активного життя. Я хочу жити в розвиненій, цивілізованій країні. 

Я це роблю для країни, я це роблю для майбутнього, я це роблю і для себе також, і для свого оточення. І для того, щоб ця країна була розвинута, щоб до неї хотілося приїжджати, щоб ця країна була приваблива і для бізнесу, і туризму.

Тобто не тільки для дітей. Я думаю, що починати треба з себе. Чому на собі ставити хрест, що вже це нам не потрібно, а дітям потрібніше. Ні. Я думаю, що до людей легше достукатися, коли їм кажеш: подумайте про себе. Чим ви дихаєте, що ви їсте. Коли щось спрямовано на себе, його легше зрозуміти.

Катерина Осадча взяла участь у спецпроєкті online.ua про доброчесність у рамках медіапідтримки просвітницької кампанії «Доброчесність перемагає».

Офіс доброчесності НАЗК у співпраці з Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!» USAID/ENGAGE проводить просвітницьку кампанію «Доброчесність перемагає!», яка спонукає українців відмовитися від побутової корупції на користь доброчесних альтернатив. 

Місія Офісу доброчесності — запускати освітні ініціативи для поширення доброчесності. Команда займається просвітництвом та взаємодією з партнерами у сфері запобігання корупції, активно працює над тим, аби зробити доброчесність новою нормою.

Кампанія «Доброчесність перемагає» впроваджується в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. 

Зміст кампанії є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Щоб краще розуміти основи антикорупції та доброчесності, пропонуємо пройти онлайн-курси NAZK.study:

study.nazk.gov.ua

Ресурс 1_2x.png

Матеріал створено у рамках медіапідтримки просвітницької кампанії «Доброчесність перемагає!».

onlineUAweb (1).png

© 2023 ONLINE.UA. All rights reserved. При цитуванні будь-яких матеріалів, що публікуються на порталі ONLINE.UA, обов'язкове посилання, вміщене не нижче першого абзацу тексту. При копіюванні новинних матеріалів для інтернет-видань обов'язковим є пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання, що розміщується незалежно від обсягу використовуваних матеріалів (повного або часткового). Використання матеріалів ONLINE.UA в друкованих ЗМІ, ТБ, мобільних додатках можливе тільки з письмової згоди редакції ONLINE.UA.

bottom of page