Ярослава Кравченко про доброчесність. Коли у тебе є елементарний духовний кодекс, і ти його дотримуєшся
Співведуча «Телебачення Торонто» та шоу «Ебаут», продюсерка, засновниця незалежного Дикого Театру, громадська діячка Ярослава Кравченко в інтерв’ю online.ua розповіла журналістці Анастасії Багаліці, як вона вивозить під час війни, збирає донати, залишається вірною собі та що взагалі думає про громадянське суспільство і доброчесність.
Влітку Ярослава заснувала ініціативу «Всі по 10», яка за один місяць існування зібрала свій перший мільйон гривень, щоб допомогли закрити дуже різні запити українців під час війни: від купівлі чорносливу до купівлі машин.
Ярослава Кравченко. Фото @vodchenko_anastasia
Як «совок» примушував людей давати хабарі
У частини суспільства, яка застала радянський союз, залишається якесь базове відчуття повної відокремленості. Тобто вони відчувають державу як окремий ворожий організм. І ці організми не перетинаються, навіть коли йдеться про оплату податків.
Податки — це моя улюблена тема. Тому що є ті, хто ведуть свій мікро- чи макробізнес втемну, і свідомо не сплачують податки. Ти просто йдеш в магазин і вже сплачуєш податки. Є ось це: «Я не буду цій державі нічого платити». Але ти вже й так їй платиш.
А так, щоб людина чітко розуміла, що я сьогодні заплатила і завтра отримала за це ось таку от послугу, на жаль, тут комунікаційно з суспільством не пропрацьовано. І це проблема.
“
«Совок» не помре з останньою людиною, яка народилася в «совку», тому що це ще ж про виховання, про те, які традиції передаються.
Я сьогодні згадала історію про поліклініку. Я не могла зрозуміти одну штуку. Ми пішли з мамою до стоматолога, коли я ще була маленькою. Стоматолог якийсь там зі страшною бормашиною, оці такі страшні ще «совкові» кабінети. Мама перед цим заходить в магазин і купує якісь цукерки. Я така: «Мам, я іду до стоматолога. Нащо мені цукерки?» — «Та це не тобі». Я не зрозуміла. А потім вона ці цукерки понесла чомусь до стоматолога. Звичайно, це дитячий спогад, який я не змогла зрозуміти.
Погоджуватися з хабарями — це не вихід
Але нещодавно мені довелося для обстеження власного організму звернутися в три державні заклади, три інститути по специфіці, яка мені була потрібна.
У першому закладі після прийому лікаря мене попросили піти оплатити через термінал і занести чек – консультація 200 грн. Я це зробила. В другому закладі я здавала аналізи і теж обтупала всю цю поліклініку, для того щоб написати заявку: «Прошу прийняти від мене благодійний внесок у розмірі 300 грн».
Приходжу в третій заклад, а там на реєстратурі сидить дуже така типова жіночка, яка мені виписала картку і каже: «50 гривен на помощь больнице дайте». Я така: «В смысле?» — «Благотворительные, есть возможность внести 50 гривен?» Я така: «Вибачте, в мене карта». Вона кинула мені карточку, далі я пішла по своїх лікарях. Це свіжа історія! Їй два тижні.
“
І ти розумієш, з одного боку є моя мама, яка показувала мені приклад, що треба цукерки занести лікарю, а я не розуміла, чому стоматологу треба нести цукерки. А є система, де ми погоджуємося, ми мовчазно погоджуємося.
І ми на меседж «лікарі мало отримують» реагуємо не як здорове суспільство і доросле — допомагаємо вирішити цю проблему в нашому суспільстві, а ми несемо цукерки і 200 гривень даємо готівкою.
І це дуже не тішить. Бо ти перебуваєш у своїй бульбашці, де всі такі класні і усвідомлені, а коли вириваєшся з неї, тут поліклініка — «дайте 50 гривень». Все поруч.
Громадянське суспільство не може опускати руки
Ми дуже адаптивні до змін. І велика жага є змінюватись. З початком війни дуже багато ресурсів повідкривали свої курси, де можна отримати нові знання.
Я така: «Буду зараз вчитись!» Але я згадала карантин, там, де було куплено купу книжок, відкрито купу курсів – і всього цього не відбулося. Тому цього разу я така: «Пройду курс «Таблички Excel». Я не знаю, як правильно робити діаграмки і я цього навчусь. Я зараз його закінчую, до речі. І це той момент, коли ти хочеш вчитися, але вже розумієш свої ресурси — наскільки тебе реально вистачить. І тоді може вийти щось хороше.
Перший @ebautebaut офлайн з 24.02.2022 року
“
Мені здається, що якраз зараз той момент, коли ми можемо оцінити свою цінність, свою корисність. І дуже важливо, щоб громадянське суспільство, яке залишається фактично в тилу, було таким тиловим фронтом.
Так, у нас є професійні бійці. Вони мають робити свою роботу. Тому що це трошки інша війна, трошки інший масштаб. І коли, грубо кажучи, безумно талановиті актори, режисери, поети, історики, науковці ідуть на фронт, то всі, хто залишились тут, мають закривати ці дірки, які залишились після того, як вони пішли. Нам треба працювати ще більше, нам треба бути ще сильнішими.
“
Нам треба вкладатися ще об'ємніше, тому що зараз інтелектуали взяли зброю.
Але при цьому у нас є ще частина суспільства, яка на дуже низькому рівні самоусвідомленості і розвитку. Окей, так, всі зрозуміли, кому прилетіла ракета, ті краще зрозуміли, кому далі прилетіла, ті трошки гірше зрозуміли. Але всім цим людям потрібно пояснювати і проводити з ними роботу. І про пенсії, і про антибіотики.
Умовно кажучи, російські ракети, які зараз обстрілюють твоє місто не є гарантією того, що після війни ти будеш платити за проїзд в громадському транспорті і не їздити «зайцем»?
Мені здається, що людина дуже добре засвоює уроки, коли знаходиться в такому стресовому і шоковому стані, і тому дуже важливо, щоб прямо зараз проводилася ця робота. Тобто ми не можемо відставити якесь соціальне виховання, культурне виховання на потім. Потім це буде непотрібно.
“
Прямо зараз ми маємо всі працювати на повну, ще більше. Тому що з цими людьми нам далі жити в цій країні.
Що таке доброчесність для Ярослави Кравченко?
Я ніколи не розглядала це як я — «Я доброчесна людина». А що це взагалі означає? Важко ж сказати. Якщо тебе спитати: «Ти, добра людина? Ти чесна людина? Ти доброчесна людина?» Ти можеш сказати про себе так? «Я — доброчесна людина». Звучить, як вихваляння, ні?
“
Все, насправді, дуже просто. Це тоді, коли твої наміри бути нормальною, адекватною, доброю людиною співпадають з твоїми діями. Коли в тебе є елементарний духовний кодекс, і ти його дотримуєшся. Нелегко, але можливо.
Ярослава Кравченко взяла участь у спецпроєкті про доброчесність у рамках медіапідтримки просвітницької кампанії «Доброчесність перемагає».
Офіс доброчесності НАЗК у співпраці з Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!» USAID/ENGAGE проводить просвітницьку кампанію «Доброчесність перемагає!», яка спонукає українців відмовитися від побутової корупції на користь доброчесних альтернатив.
Місія Офісу доброчесності — запускати освітні ініціативи для поширення доброчесності. Команда займається просвітництвом та взаємодією з партнерами у сфері запобігання корупції, активно працює над тим, аби зробити доброчесність новою нормою.
Кампанія «Доброчесність перемагає» впроваджується в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Зміст кампанії є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Щоб краще розуміти основи антикорупції та доброчесності, пропонуємо пройти онлайн-курси NAZK.study:
Матеріал створено у рамках медіапідтримки просвітницької кампанії «Доброчесність перемагає!».
.png)
© 2022 ONLINE.UA. All rights reserved. При цитуванні будь-яких матеріалів, що публікуються на порталі ONLINE.UA, обов'язкове посилання, вміщене не нижче першого абзацу тексту. При копіюванні новинних матеріалів для інтернет-видань обов'язковим є пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання, що розміщується незалежно від обсягу використовуваних матеріалів (повного або часткового). Використання матеріалів ONLINE.UA в друкованих ЗМІ, ТБ, мобільних додатках можливе тільки з письмової згоди редакції ONLINE.UA.